Болдерфест в Ямельниці
30-31 жовтня поблизу с.Ямельниця відбувся болдерфест. Я людина дуже далека від болдерінгу та скелелазання і потрапила туди абсолютно випадково. Точніше Марічка збиралась їхати і обмовилась “Їдем з нами”, а мене ж довго просити не треба. Та і цікаво було подивитись що ж воно таке :)
“Болдерінг – це лазання по скелях висотою від 1 до 7-8 метрів. При цьому лазання стає дуже складним і перетворюється швидше на пошук технічних виходів. При заняттях болдерінгом не використовується страхувальна мотузка, все, що потрібно – це скельні туфлі і магнезія (навіть якщо руки у вас не пітніють), іноді може стати в нагоді каніфоль для просушування вологого рельєфу. Болдерінг дає скелелазам відчуття свободи, яке недоступне при лазанні по довгих маршрутах через необхідність користування мотузком, страхувальною системою і карабінами.
Читати даліУ пошуках Червоного каменя
Зібрались ми якось на матрасну вилазку до води. Пункт призначення: галявина біля річки Стрий (між Нижнім і Верхнім Синьовидним поворот направо). Але галявина була зайнята :( і прийшлось шукати іншу. Отак ми їхали їхали на всіх роздоріжжях повертали лівіше, аж поки дорога не закінчилась. Просто біля річки витоптали місця під намети і почали матраснічати. Всю суботу смажились на сонечку, дивились на поплавок і плювали сємкі.
Читати даліПодорож в Льодове королівство
Прийшла Марічці на тижні геніальна ідея поїхати кудись в гори, погуляти. Після недовгих роздумів вирішено було їхати до водоспаду на річці Кам’янці, що біля Сколе. На таку авантюру підписалось нас четверо: Марічка, Літо, Володя (підкинув ідейку їхати машиною, після чого авантюра стала не дуже авантюрною))) і власне я.
Читати даліЯк дівчатка скелі шукали
Чудовим осіннім ранечком прийшла мені геніальна ідея… одразу після думки “надо шото дєлать” … і в 8:30 я зателефонувала Марічці зі словами “Їдем шукати скелі! Скільки тобі потрібно часу, щоб добратись до вокзалу?”
Оперативності Маруськи позаздрили б військові )) і того, в 10 ранку ми вже стовбичили на головному вокзалі, чекаючи маршрутку на Сколе. Тут фортуна нам ну ніяк посміхатись не хотіла… вибрались ми звідти аж по 11, а поки доїхали до села Нижнє Синьовидне, то було вже по обіді. Але оптимізму нам не бракувало… був ліс, була дорога, було бажання кудись йти, та і погодка з серії “годі кращого бажати”.
Читати даліПам’ятка природи “Писана криниця”
г. Високий Верх або Писана (1242 м)
Давно та байка була … ще на зорі мого туристично-похідного життя… і, думаю, саме з цього одноденного походику варто розпочати розділ “Мандрівки”
Нарешті викроїли клапоть часу, щоб з’їздити в гори!
Початковий план дій був досить навіть попсовим :)
Збирались приїхати в Славськ у наперед замовлену кімнату і просто відпочити собі кілька днів: погуляти, засмажити сосисочок, можливо з’їздити в Сваляву.
КОМЕНТАРІ