Осінній Хом’ячок
Переглянула я кілька останніх записів і помітила, що туристичний блог почав перетворюватись у кулінарно-рукодільний :) Треба це негайно виправляти і бажано не зміною назви на “Готуймо та вишиваймо разом!”.
Тож, розкажу про один чудесний осінній походець.
Діло було в кінці жовтня, погоду обіцяли сонячну і теплу, і вирішили ми з’їздити в краї Яремчанські дні так на три. Завчасно домовились про кімнату в садибі у селі Микуличин. І з раннього ранечку вирушили в мандри.
Читати даліМайже Зелемін
Добре бути безробітним :) можна серед буднього дня сходити в гори і не потрібно чекати коли співпаде маса факторів: погода, вихідні, компанія, бажання. Захотілося нам з Марічкою в гори і пішли… пішли на гору Зелемін (1177м), принаймі намагалися туди дійти)))
Маркований маршрут зі Сколе якби є і починається він в урочищі “Павлів потік”, тільки от далеко по тих мітках не зайти. Перед першим же підйомом вони успішно закінчуються. Далі треба дертись навпростець через хащі, в кращому випадку можна натрапити на стежки грибників.
Читати даліПікуй – відкриття сезону
Давненько я нічого тут не писала. А все тому, що я не великий любитель зимових походів, а про короткі вилазки на природу, поїздки на лижі, ночівлі в будиночках … якось і нема чого розказати.
Та що я виправдовуюсь :) ЛІНЬ – головний ворог цього блогу … ото й вся правда.
Але тепер я думаю, що виправлюсь, візьму себе в руки і буду строчити хоча б раз в тиждень по якійсь цікавій заміточці. Ну, мріяти ніхто не забороняв, а от обіцяти нічого не буду )))
Так от – Пікуй. Цьогорічний травень порадував теплою погоду і великою кількістю вихідних днів, гріх було не сходити в гори. Та і п’ятки вже чесались не на жарт. Тільки от бажаючих розділити зі мною радість підйому на цю чудесну гірку знайшлось не багато, власне тільки Віктор. Після вмовлянь та обіцянок легкого матрасного походу, шашликів і глінтвейну нас підтримали ще Володя і мій брат Алік (для нього це був перший похід в “високі гори”).
Читати даліНа пошуки зими!
Минулих вихідних вдалось вибратись в гори. Маршрут обрали одноденний і раніше ходжений. Детальний опис тут Кудрявець, Лопата – одноденний похід..
Одної чіткої стежки на гору Кудрявець немає, відсутні і маркування. Місцями треба пробиратись через завали дерев. Але заблудитись важко, всі ті стежки ведуть на гору.
Їхали класично Мукачівкою в 07.01 до с. Гребенів. Хочу звернути увагу, що тепер у поїзд Львів-Мукачево посадка здійснюється тільки по квитках і відсутня зупинка у Верхньому Синьовидному.
Читати даліКудрявець, Лопата – одноденний похід
Нарешті зійшлись планети, знайшовся час та прийшло натхнення і я вирішила написати про одноденний похід, який відбувся 30 квітня. Учасники походу: Оля, Леся, Віктор та я.
Маршрут: с.Гребенів – г.Куднявець (1244м.) – г.Лопата (1211м) – м.Сколе. Як на мене, ідеально підійде для початківців.
Вся інформація, яку я знайшла по цьому напрямку – це опис Юрія Сітницького “На гору Кудрявець (1244 м)“. Спробую написати трішки детальніше.
Отже, їдемо електричкою до станції Гребенів. Потім йдемо дорогою в сторону с.Тухлі. Переходимо мостом річку Опір. Йдемо до вказівника “вул.Зелена”, одразу за ним бачимо маленький місток через потічок і щит “Гребенівське лісництво” це і є потрібний поворот. Йдемо стежкою вправо і вгору.
Читати далі
КОМЕНТАРІ