Осінній Хом’ячок

Опубліковано 8.04.2013 у рубриці Карпати, Мандри

Осінній Хом’ячок

Переглянула я кілька останніх записів і помітила, що туристичний блог почав перетворюватись у кулінарно-рукодільний :) Треба це негайно виправляти і бажано не зміною назви на “Готуймо та вишиваймо разом!”.

Тож, розкажу про один чудесний осінній походець.

Діло було в кінці жовтня, погоду обіцяли сонячну і теплу, і вирішили ми з’їздити в краї Яремчанські дні так на три. Завчасно домовились про кімнату в садибі у селі Микуличин. І з раннього ранечку вирушили в мандри.

Через 4 години зупинились в Яремче, щоб трошки розім’ятись, подивитись на водоспад Пробій і погуляти по місцевому сувенірному ринку. А по обіді приїхали до садиби, яка приємно порадувала місцем розташування: з одного боку річка, з іншого маленька місцева пивоварня. Пообідали, відпочили і пішли дегустувати пиво “Гуцульське”. Там всього 4 сорти, але я і з них не могла вибрати, яке мені більше подобається – всі мега смачні.

Одноголосно вирішили, що пиво поїде до Львова в якості сувенірів )))

Наступного ранку розпитали в місцевих дорогу на Хом’як і поїхали в сторону села Татарів, а потім слідували за вказівниками “водоспад Гук”. На в’їзді біля шлагбаума заплатили по 10 грн. і до до самого водоспаду під’їхали на авто. Туристів там дуже багато, як і всюди в Карпатах, куди можна доїхати на автобусі :) Водоспад гарний і обачити його варто, особливо, якщо він майже по дорозі на гору.

Вернулись назад по дорозі близько 2 км до початку маркованого маршруту.

З цього боку на Хом’як є 2 маршрути: один починається біля шлагбауму (довгий і пологий);

інший (коротший і стрімкий) починається біля мосту та колиб, його ми і вибрали.

Тож залишили авто, взяли рюкзачки і почали підйом.

Осінь порадувала сонячним, теплим днем і яскравими барвами.

Присіли попити чайку і відпочити.

Підйом на полонину дався не легко… здавалось, він ніколи не закінчиться.

Вид на гору Хом’як та колибу з полонини.

Вказівник каже, що до вершини 20 хвилин, а ми піднімались всі 40 :)

Я переодягнулась в футболку, бо в термобілизні стало надто жарко. Оце кінець жовтня!

І от стежка до вершини. Так на четвереньках і поповзла далі.

А на вершині просто дух захоплює. Таки справді золота осінь.

На горі провели близько години, перекусили, пофотографувались і погрілись на сонечку.

Похід вдався на славу! Якщо будете в тих краях, виділіть собі деньок, щоб прогулятись на Хо’мяк – не пошкодуєте!

Залиште коментар