якщо ти буквально хворієш після двох місяців перебування в найкращому місці планети – дома;
якщо твой похід ще не закінчився, а ти вже думаєш про наступний;
якщо карта України – висить у тебе над ліжком;
якщо компанії гір тобі достатньо, щоб не почувати себе самотнім –
будь обережним: ти потенційний мандрівник!
—————————————————————
доля – це не випадковість, це питання вибору, це не те, чого треба чекати, це те, чого треба досягти
—————————————————————
… не буває життя завтра, завтра буде теж, що сьогодні… не змогла сьогодні, не зможу і завтра… витримала зараз – витримаю і завтра…
—————————————————————
голова була настільки порожня, що будь-яка випадкова думка викликала багатократне відлуння
————————————————————–
довіру, як і невинність – втрачаєш раз і назавжди!
————————————————————–
речі не такі, як здаються на перший погляд. Ми ніколи не дізнаємося всього. Кожен сам вирішує в що йому вірити: у добро або зло. Необхідна величезна рішучість, щоб вірити, що все, що відбувається в житті – в твою користь.
————————————————————-
якщо немає сенсу залишатися, то потрібно йти
————————————————————-
життя під час подорожі – це мрія в чистому вигляді
————————————————————-
надлишок почуттів – брак думок
————————————————————
якщо життя бере за горло – мимоволі покажеш йому язик :Р
————————————————————
не буває безвихідних ситуацій. Є тільки ситуації, вихід з яких тебе не влаштовує…
————————————————————
“ви – божевільні, тим більше ви – вільні
життя – почуття, а не опери мильні”
—————————————-гурт “Гудімов”
————————————————————
зупинитись можна завжди, але, залишаючись на місці, ти ніколи не дізнаєшся, що буде за поворотом тієї дороги, котра веде тебе до щастя
————————————————————
любов не приходить до ідіотів. Їй це не цікаво.
вона приходить до самодостатніх, урівноважених осіб – і робить з них ідіотів
… але це вже потім
————————————————————
Волоцюга
Гей, волоцюго, де ти волочишся,
Що ти си думаєш там.
Одяг твій тертий,
Наплічник подертий,
А серце відкрите вітрам.
Серце гаряче вітри холодять,
А голову миють дощі.
Ти всюди мандруєш,
Де прийдеш ночуєш,
Для тебе навколишній світ.
Комфорт не для тебе
І м’яка канапа –
Усе пролетіло, мов сон.
Лиш зоряне небо і ватра під боком,
І пісень чудовий бутон.
А в місті людному,
А в місті ситому,
Де душі закуті в асфальт.
Там жити несила –
Ти звідти тікаєш
На волю у первісний край.
Не смійте по ньому молебен справляти,
За душу співати пісень.
Він ще повернеться,
Він прийде у гості –
І усміх засяє, мов день.
————————————————————
КОМЕНТАРІ