Попередня частина ТУТ.
Залишилось 5 днів до закінчення відпустки. Один з них ми присвятили Севастополю, погуляли по місту, повалялись на пляжі. У вівторок з раннього ранечку вирушили назад на Бєляус. Правда трошки поблудили поки добрались – це тому, що я надто розслабилась і погано виконувала функції GPS :)
В останньому селі закупили продукти і улюблене кримське винце. Розпитали де розкопки городища Бєляус та вирушили їх оглядати.
Бєляус – місце, куди хочеться повертатись (Частина четверта) →
Початок ТУТ
Перший тиждень відпустки в Криму пройшов як один день. Вже неділя, а ми майже ніде не були і мало що бачили :) На цей день запланована поїздка в каньйон ріки Чорної, та підйом по Чортових сходах.
В 9 ранку виїхали з Севастополя в сторону Ялти, а точніше до села Морозівка. Там залишили машину, взяли з собою тільки питну воду, такі сякі запаси фруктів і почали спуск в каньйон. Стежок там багато, та всі ведуть до ріки. Заблудитись можливо, але треба мати час, натхнення, великий запас мантелепості і абсолютно не орієнтуватись в просторі :) Ми ж з переліченого мали тільки запас мантелепості і то тільки я :), тому спустились швидко, добре протоптаною стежкою і за якихось півгодини вийшли до річки.
Чорноріченський каньйон та Чортові сходи (Частина третя) →
Початок ТУТ.
На привітних берегах Бєляусу ми провели три дні. І покидали його з думкою, що на зворотній дорозі обов’язково тут зависнем :)
полюбляю тебе, ВІДПУСТКА (Частина друга) →
Цьогорічна відпустка мене дуже розслабила :) От вже місяць пройшов, як ми повернулись, а я тільки зараз добралась до блогу. Треба надолужувати згаяне.
Традиційно відпочивали в Криму. Цього року їздили вдвох. Хотілось знайти золоту середину: так щоб і моря побільше і щоб на одному місці два тижні не просидіти. Вирішили їхати на Західний берег Криму, бо людей там не багато (навіть в розпал сезону!), місця на безкоштовних! пляжах вдосталь, ціни на продукти цілком адекватні, та і море чистіше. Єдиний мінус – відсутність гір, але ми подумали, що якось це переживем.
на схід! від мокрого Львову (Частина перша) →
Попередня частина ТУТ.
Сумно, але подорож підходила до завершення. Залишилось три дні.
До того часу ми вже зовсім розлінились і не хотіли більше переїжджати з місця на місце – хотіли валятись на пляжі і плюскатись в водичці! До моря ж ми їхали чи як?
З раннього ранечку покинули Азовське море і вирушили в сторону Судака. На мене була покладена важлива місія: купити вино, але перед тим знайти магазин з винами на розлив, де Марічка в травні умудрилась продегустувати весь асортимент і визначити, які напої найкращі. ТОЙ САМИЙ магазинчик був в якомусь закаулку в Судаку, десь на бічній вулиці Леніна і вона не пам’ятала якого заводу ті вина.
Судак. Алушта. Портове (частина остання) →
