Минулих вихідних вдалось вибратись в гори. Маршрут обрали одноденний і раніше ходжений. Детальний опис тут Кудрявець, Лопата – одноденний похід..
Одної чіткої стежки на гору Кудрявець немає, відсутні і маркування. Місцями треба пробиратись через завали дерев. Але заблудитись важко, всі ті стежки ведуть на гору.

Їхали класично Мукачівкою в 07.01 до с. Гребенів. Хочу звернути увагу, що тепер у поїзд Львів-Мукачево посадка здійснюється тільки по квитках і відсутня зупинка у Верхньому Синьовидному.

на пошуки зими! →

На вихідних вдалося вирватись в Горгани. Якось до останнього не знали хто поїде і чи поїдем взагалі… грозова і холодна погода цього року не дуже сприяє походам. Та все ж… в гори з’їздили і хочеться поділитись враженнями і краєвидами :)

Цього разу назбиралось п’ятеро охочих сходити на Яйко Ілемське (1679,9 м.) та Горган Ілемський (1587м.) : Марічка, Женя, Саша, Віка та я. Маршрут спланували полегше. Виїхали в п’ятницю ввечері зі Львова до села Мислівка, добрались без пригод. Зупинились біля шлагбауму, щоб порозглядати табличку з маршрутами. Визначили, що потрібне нам маркування синьо-біле.

Лісники не дуже хотіли пропускати нас далі, сплітали байку про якийсь наказ по лісництву, що забороняє проїзд автомобілів.

клаптик Горган →

Нарешті зійшлись планети, знайшовся час та прийшло натхнення і я вирішила написати про одноденний похід, який відбувся 30 квітня. Учасники походу: Оля, Леся, Віктор та я.

Маршрут: с.Гребенів – г.Куднявець (1244м.) – г.Лопата (1211м) – м.Сколе. Як на мене, ідеально підійде для початківців.

Вся інформація, яку я знайшла по цьому напрямку – це опис Юрія Сітницького “На гору Кудрявець (1244 м)“. Спробую написати трішки детальніше.

Отже, їдемо електричкою до станції Гребенів. Потім йдемо дорогою в сторону с.Тухлі. Переходимо мостом річку Опір. Йдемо до вказівника “вул.Зелена”, одразу за ним бачимо маленький місток через потічок і щит “Гребенівське лісництво” це і є потрібний поворот. Йдемо стежкою вправо і вгору.

Кудрявець, Лопата – одноденний похід →

Похід на Боржаву я планувала вже давненько, але погода залишала бажати кращого і вибратись з ночівкою вдалось лише 14-15 травня. Підбились на таке аж раптом я і Віктор.

Придумали сходити не стандартним маршрутом з Воловця до Шипоту, а менш звіданим і популярним: с.Подобовець – водоспад Шипіт – г.Гимба (1496м.) – г.Жид Магура (Магура-Жиде 1517м.) – г.Граб (1378м.) – г.Кичера Кругла (1240м.) – г.Кругла (1208м.) – г.Ополонок (1171м.) – пер.Присліп – с.Тюшка.

Коли планувала поїздку зіткнулась з відсутністю матеріалів по цьому нарямку, тому буду намагатись писати максимально детально, можливо хтось захоче повторити цей похід.

полонина Боржава – відкриття сезону →

30-31 жовтня поблизу с.Ямельниця відбувся болдерфест. Я людина дуже далека від болдерінгу та скелелазання і потрапила туди абсолютно випадково. Точніше Марічка збиралась їхати і обмовилась “Їдем з нами”, а мене ж довго просити не треба. Та і цікаво було подивитись що ж воно таке :)

“Болдерінг – це лазання по скелях висотою від 1 до 7-8 метрів. При цьому лазання стає дуже складним і перетворюється швидше на пошук технічних виходів. При заняттях болдерінгом не використовується страхувальна мотузка, все, що потрібно – це скельні туфлі і магнезія (навіть якщо руки у вас не пітніють), іноді може стати в нагоді каніфоль для просушування вологого рельєфу. Болдерінг дає скелелазам відчуття свободи, яке недоступне при лазанні по довгих маршрутах через необхідність користування мотузком, страхувальною системою і карабінами.

болдерфест в Ямельниці →