Попередня частина ТУТ.
Сумно, але подорож підходила до завершення. Залишилось три дні.
До того часу ми вже зовсім розлінились і не хотіли більше переїжджати з місця на місце – хотіли валятись на пляжі і плюскатись в водичці! До моря ж ми їхали чи як?
З раннього ранечку покинули Азовське море і вирушили в сторону Судака. На мене була покладена важлива місія: купити вино, але перед тим знайти магазин з винами на розлив, де Марічка в травні умудрилась продегустувати весь асортимент і визначити, які напої найкращі. ТОЙ САМИЙ магазинчик був в якомусь закаулку в Судаку, десь на бічній вулиці Леніна і вона не пам’ятала якого заводу ті вина.
Судак. Алушта. Портове (частина остання) →
Попередня частина ТУТ.
За всю поїздку цей день мені сподобався найбільше. Не можу пояснити чому… можливо атмосфера там хороша, чи просто з цим місцем пов’язані тільки приємні спогади, або я просто в грязюці поборсатись полюбляю :)
с. Курортне (близько 20 км від Керчі) на березі Азовського моря і озера Чокрак. Щоб добратись туди треба порядно протрястись по далеко не найкращій грунтовій дорозі.
Азовське море та Чокракське озеро (частина дев’ята) →
Попередня частина ТУТ
Дуже мені сподобалось високогірне озеро. Навіть хотіла залишитись там на деньок і походити по навколишніх горах.
Але чим вище піднімалось сонце, тим нереальнішою ставала ця ідея. Ніякого навіть натяку на вітерець. Просто пекельна спека.
два дні в Керчі (частина восьма) →
Попередня частина ТУТ
На Ай-Петрі провели майже половину дня. Спокійно поснідали, сходили поповнити запаси води, довго валялись на матраці і ближче до обіду почали спускатись в сторону Нікіти.
Льоша хотів оглянути Ботанічний сад, а ми заскучили за морем і бажали погріти боки на сонечку. Так і зробили. Людей на пляжі тьма, знайшли клаптик вільного місця і примостились під парасолькою. Море було чисте і тепле … поки не пройшов катер. Після цього бажання купатись пропало, з дна поспливала всяка жижа і люди виповзли на берег.
Південне узбережжя Криму (частина сьома) →
Попередня частина ТУТ
Після душу і ситного сніданку розпрощались з гостинними господарями і вирушили в дорогу.
Приїхали в Бахчисарай подивитись на Ханський палац. До чого ж причепівські там люди. Паркувальники один за одним зупиняють машини і розказують байки про те, що стоянок дальше немає і треба залишати машину в них. Хоча, якщо трішки пошукати можна знайти безкоштовне місце. Місцеві жителі мало не за руки хапають, так запрошують скуштувати страви національної кухні.
день без моря (частина шоста) →
Попередня частина ТУТ
Проснулись на пляжі в Любимівці. Поснідали, покупались, поки зібрали речі заодно і позагаряли.
Цей день планувався екскурсійним. Поїхали для початку в Балаклаву. Минулого року були – сподобалось. Але цього на нас чекав сюрприз: прохід до фортеці Чембало перегороджений і стоїть будка з надписом “КАСА”, щоб вилізти на гірку з гарними краєвидами 20грн., а минулого року піднятись можна було безкоштовно.
Балаклава. Херсонес. Севастополь (частина п’ята) →
Попередня частина ТУТ
Проснулись нічкою від легкого похитування тенту і шевелив його явно не вітер. Володя знайшов ліхтарик і посвітив на тент…
Євпаторія (частина четверта) →