Останній робочий тиждень тягнувся страшенно довго, де ж вона та омріяна відпустка? Вже і речі спаковані і настрій валізковий …
і от таки діждала – П’ЯТНИЦЯ! Вирішено було їхати саме тоді, одразу після закінчення робочого дня, щоб до моря пошвидше добратись.
Було нас троє: власне я, Володя та Льоша. Запакували рюкзаки і торби в машинку і гайда в сторону морів. Дорога залишає бажати кращого, тому в п’ятницю заїхали не далеко… вже під Тернополем Льоша почав мову про те, що він би в готелі переночував, а ми все-таки були налаштовані на ночівлі в наметах. Знайшли компроміс – Льоша пристроївся в готелі в Підволочиську, а ми ще близько години кружляли околицями в пошуках хоча б якогось місця для стоянки.
Переночували, перекусили і знову в дорогу.
Я вже не один рік збиралась відвідати Національний дендрологічний парк “Софіївка”, але все якось планети не сходились, то часу не було, то грошей :)
А цього року вдалося.
Трошки з історії заснування парку.
“Один разу в 1785 році молода кохана власника Умані, графа Станіслава Щенсного (Фелікса) Потоцького Софія гостювала у своєї приятельки, графині Гелени Радзивілл. Софію до глибини душі зачарував парк “Аркадія”, створений у маєтку Радзивіллів.
Вражена красою парку, а особливо безліччю екзотичних рослин, Софія у захваті розповіла про це в листі до Станіслава Потоцького. “Прогулюючись садами «Аркадії», я відчула, що в розпалі літа переживаю знову весну й кожне деревце начебто говорить до мене: “Мені тут добре!” Аркадія дуже нагадує Крим; ти знаєш, що в тому краї при твоїх можливостях можна було б протягом двох років мати таку ж, а може й гарнішу Аркадію, тому що там не потрібні штучні насадження. Правда, мій милий друг, що в нас буде сільце в Криму?
Але Софія не знала про те, що фінансові можливості графа Потоцького не дозволяли йому придбати маєток у Криму. Під час довгої відсутності графа керуючий практично розорив маєток Потоцьких в Умані. Але це не перешкодило шалено закоханому графові виконати примху Софії, адже він задля неї був готовий на все.”
Погуляли, розім’яли засидженні кості, подихали свіжим повітрям і рушили далі. Ночівку намітили у Херсоні, у родичів Льоши. До 12 години ночі ми таки туди добрались, дякуючи GPS :)
Мені спалось прекрасно, хіба трошки душно, а от хлопаки всю ніч розважались вбиванням комарів і на ранок сказали, що Херсон повністю виправдав свою назву ;)
Неділю провели в Херсоні. Позасмагали на пляжі, скупнулись в Дніпрі, але місто позитивного враження не справило, напевно балувана я :) Залишили Льошу спілкуватись з родиною, а самі поїхали ночувати на природу, а за одно і на риболовлю в якісь ближні села.
А це вже ми пакуєм речі і збираємся продовжити мандрівку… Продовження ТУТЕЧКИ
Вимагаю продовження!!!
скоро буде :)