Posts Tagged "скелі"

Болдерфест в Ямельниці

Опубліковано 31.10.2010

Болдерфест в Ямельниці

30-31 жовтня поблизу с.Ямельниця відбувся болдерфест. Я людина дуже далека від болдерінгу та скелелазання і потрапила туди абсолютно випадково. Точніше Марічка збиралась їхати і обмовилась “Їдем з нами”, а мене ж довго просити не треба. Та і цікаво було подивитись що ж воно таке :)

“Болдерінг – це лазання по скелях висотою від 1 до 7-8 метрів. При цьому лазання стає дуже складним і перетворюється швидше на пошук технічних виходів. При заняттях болдерінгом не використовується страхувальна мотузка, все, що потрібно – це скельні туфлі і магнезія (навіть якщо руки у вас не пітніють), іноді може стати в нагоді каніфоль для просушування вологого рельєфу. Болдерінг дає скелелазам відчуття свободи, яке недоступне при лазанні по довгих маршрутах через необхідність користування мотузком, страхувальною системою і карабінами.

Читати далі

У пошуках Червоного каменя

Опубліковано 11.07.2010

У пошуках Червоного каменя

Зібрались ми якось на матрасну вилазку до води. Пункт призначення: галявина біля річки Стрий (між Нижнім і Верхнім Синьовидним поворот направо). Але галявина була зайнята :( і прийшлось шукати іншу. Отак ми їхали їхали на всіх роздоріжжях повертали лівіше, аж поки дорога не закінчилась. Просто біля річки витоптали місця під намети і почали матраснічати. Всю суботу смажились на сонечку, дивились на поплавок і плювали сємкі.

Читати далі

Зимова казка

Опубліковано 17.01.2010

Зимова казка

Давненько щось нікуди не вибиралась. Але ж зима не привід, щоб сидіти дома :) Цих вихідних вдалось з’їздити в Східницю. З добиранням зі Львова немає абсолютно ніяких проблем. Маршрутки їдуть з залізничного вокзалу. Розклад тутечки.

Східниця справляє якнайкраще враження :) засніжені ялинки, акуратні вулички, симпатичні хатки, люди, які нікуди не поспішають … одразу з’являється відчуття спокою, ніби саме тут я і маю бути.

Читати далі

Як дівчатка скелі шукали

Опубліковано 22.11.2009

Як дівчатка скелі шукали

Чудовим осіннім ранечком прийшла мені геніальна ідея… одразу після думки “надо шото дєлать” … і в 8:30 я зателефонувала Марічці зі словами “Їдем шукати скелі! Скільки тобі потрібно часу, щоб добратись до вокзалу?”

Оперативності Маруськи позаздрили б військові )) і того, в 10 ранку ми вже стовбичили на головному вокзалі, чекаючи маршрутку на Сколе. Тут фортуна нам ну ніяк посміхатись не хотіла… вибрались ми звідти аж по 11, а поки доїхали до села Нижнє Синьовидне, то було вже по обіді. Але оптимізму нам не бракувало… був ліс, була дорога, було бажання кудись йти, та і погодка з серії “годі кращого бажати”.

Читати далі