Бєляус – місце, куди хочеться повертатись (Частина четверта)


Бєляус Попередня частина ТУТ.

Залишилось 5 днів до закінчення відпустки. Один з них ми присвятили Севастополю, погуляли по місту, повалялись на пляжі. У вівторок з раннього ранечку вирушили назад на Бєляус. Правда трошки поблудили поки добрались – це тому, що я надто розслабилась і погано виконувала функції GPS :)

В останньому селі закупили продукти і улюблене кримське винце. Розпитали де розкопки городища Бєляус та вирушили їх оглядати.

Бєляус – місце, куди хочеться повертатись (Частина четверта) →


полюбляю тебе, ВІДПУСТКА (Частина друга)


коса БєляусПочаток ТУТ.

На привітних берегах Бєляусу ми провели три дні. І покидали його з думкою, що на зворотній дорозі обов’язково тут зависнем :)

полюбляю тебе, ВІДПУСТКА (Частина друга) →


Судак. Алушта. Портове (частина остання)


а море, мореПопередня частина ТУТ.

Сумно, але подорож підходила до завершення. Залишилось три дні.

До того часу ми вже зовсім розлінились і не хотіли більше переїжджати з місця на місце – хотіли валятись на пляжі і плюскатись в водичці! До моря ж ми їхали чи як?

З раннього ранечку покинули Азовське море і вирушили в сторону Судака. На мене була покладена важлива місія: купити вино, але перед тим знайти магазин з винами на розлив, де Марічка в травні умудрилась продегустувати весь асортимент і визначити, які напої найкращі. ТОЙ САМИЙ магазинчик був в якомусь закаулку в Судаку, десь на бічній вулиці Леніна і вона не пам’ятала якого заводу ті вина.

Судак. Алушта. Портове (частина остання) →


я їду до моря або “третьи сутки в пути” (частина друга)

рубрика: крим, мандри
теги: , , , , , ,
автор: Elia - 11.08.2010

Початок ТУТ
реклама пальника :)Прокинулись ми на сході сонця від голосів і шуму біля намету, виявилось, що це місцеві жителі прийшли на риболовлю, а ми в темноті поставили хатку на шляху їхнього слідування до Дніпра :)

Сніданок, не квапливі збори, перепаковування багажника, повернення в Херсон, душ… ще й 9 не було, а ми вже виїхали в сторону моря.

За приблизним планом їхали ми на мис Тарханкут, але було жарко і хотілось до моря… і тут Льоша побачив рятівну табличку “Берег моря 8 км”. Одноголосно вирішили – НАМ ТУДИ!

я їду до моря або “третьи сутки в пути” (частина друга) →