Початок ТУТ.

На привітних берегах Бєляусу ми провели три дні. І покидали його з думкою, що на зворотній дорозі обов’язково тут зависнем :)

полюбляю тебе, ВІДПУСТКА (Частина друга) →

Цьогорічна відпустка мене дуже розслабила :) От вже місяць пройшов, як ми повернулись, а я тільки зараз добралась до блогу. Треба надолужувати згаяне.

Традиційно відпочивали в Криму. Цього року їздили вдвох. Хотілось знайти золоту середину: так щоб і моря побільше і щоб на одному місці два тижні не просидіти. Вирішили їхати на Західний берег Криму, бо людей там не багато (навіть в розпал сезону!), місця на безкоштовних! пляжах вдосталь, ціни на продукти цілком адекватні, та і море чистіше. Єдиний мінус – відсутність гір, але ми подумали, що якось це переживем.

на схід! від мокрого Львову (Частина перша) →

Попередня частина ТУТ.

Сумно, але подорож підходила до завершення. Залишилось три дні.

До того часу ми вже зовсім розлінились і не хотіли більше переїжджати з місця на місце – хотіли валятись на пляжі і плюскатись в водичці! До моря ж ми їхали чи як?

З раннього ранечку покинули Азовське море і вирушили в сторону Судака. На мене була покладена важлива місія: купити вино, але перед тим знайти магазин з винами на розлив, де Марічка в травні умудрилась продегустувати весь асортимент і визначити, які напої найкращі. ТОЙ САМИЙ магазинчик був в якомусь закаулку в Судаку, десь на бічній вулиці Леніна і вона не пам’ятала якого заводу ті вина.

Судак. Алушта. Портове (частина остання) →

Попередня частина ТУТ

Проснулись на пляжі в Любимівці. Поснідали, покупались, поки зібрали речі заодно і позагаряли.

Цей день планувався екскурсійним. Поїхали для початку в Балаклаву. Минулого року були – сподобалось. Але цього на нас чекав сюрприз: прохід до фортеці Чембало перегороджений і стоїть будка з надписом “КАСА”, щоб вилізти на гірку з гарними краєвидами 20грн., а минулого року піднятись можна було безкоштовно.

Балаклава. Херсонес. Севастополь (частина п’ята) →

Початок ТУТ
Прокинулись ми на сході сонця від голосів і шуму біля намету, виявилось, що це місцеві жителі прийшли на риболовлю, а ми в темноті поставили хатку на шляху їхнього слідування до Дніпра :)

Сніданок, не квапливі збори, перепаковування багажника, повернення в Херсон, душ… ще й 9 не було, а ми вже виїхали в сторону моря.

За приблизним планом їхали ми на мис Тарханкут, але було жарко і хотілось до моря… і тут Льоша побачив рятівну табличку “Берег моря 8 км”. Одноголосно вирішили – НАМ ТУДИ!

я їду до моря або “третьи сутки в пути” (частина друга) →