Полонина Боржава – відкриття сезону

Опубліковано 17.05.2011 у рубриці Карпати, Мандри

Полонина Боржава – відкриття сезону

Похід на Боржаву я планувала вже давненько, але погода залишала бажати кращого і вибратись з ночівкою вдалось лише 14-15 травня. Підбились на таке аж раптом я і Віктор.

Придумали сходити не стандартним маршрутом з Воловця до Шипоту, а менш звіданим і популярним: с.Подобовець – водоспад Шипіт – г.Гимба (1496м.) – г.Жид Магура (Магура-Жиде 1517м.) – г.Граб (1378м.) – г.Кичера Кругла (1240м.) – г.Кругла (1208м.) – г.Ополонок (1171м.) – пер.Присліп – с.Тюшка.

Коли планувала поїздку зіткнулась з відсутністю матеріалів по цьому нарямку, тому буду намагатись писати максимально детально, можливо хтось захоче повторити цей похід.

Класично 7:01 з головного вокзалу Мукачівська електричка до ст. Воловець (прибуття в 10:27), дальше йдем до траси на Міжгір’я, близько 11 години є маршрутка, якою можна доїхати в с.Подобовець до повороту на водоспад Шипіт. Але, якщо ви їдете на суботу-неділю не дуже розраховуйте на маршрутки :) водії Закарпаття в ці дні мають звичку відпочивати. На зупинці тьма людей, бо субота в Воловці базарний день.

Ми маршрутки так і не дочекались, домовились з таксистом за 60 грн. до повороту на Шипіт, до нас ще підсіла дівчинка Таня, яка збиралась йти на Великий Верх. Таксист дуже рвався зробити нам “добро” і підвезти якомога дальше за що захотів вже 90 грн., та ми вже й не дуже пручались, бо година була пізня, а ми ще навіть до гори не добрались :)
водоспад Шипіт
Забігли швиденько на Шипіт, людей там тьма. Зробили кілька фото і повернулись до стежки яка веде ліворуч і вгору. Нею виходим на велику галявину, йдемо майже до кінця, повертаємо знову ліворуч, переходим через річку і піднімаємся стежкою з жовто-білим маркуванням. На наступній галявині поповнюєм запаси води, бо наступне джерело буде аж на перевалі та повертаємо на стежку, яка веде різко ліворуч. Невдовзі виходимо до підйомника на горі Гимба. Крісельний підйомник працює, і за 30 грн. підвозить “туристів” на гору погуляти і посидіти в кафе.
біля підйомника на г. Гимба
Далі заблукати важко. Добре проїждженою дорогою піднімаємся на г. Гимба. Краєвиди вражають, подекуди ще лежить сніг, праворуч добре видно гори Великий верх і Стій, світить сонечко, обвіває легкий вітерець, над головами літають парапланеристи… краса :)
на горі Гимба
Пофотографувавшись на вершині, повертаємо дорогою наліво і йдемо по хребту. Тут вже можна розслабитись, не дивитись на карту і під ноги та отримувати задоволення від походу.
Боржава
сніг на Боржаві
Весело крокуєм і вертимо головами, щоб нічого цікавого не пропостути, бо ми обоє тут вперше.
Боржава
Так ми дійшли до г.Кругла (1208м.) тут вже треба діставати мапу, з’являються дерева і роздоріжжя. Біля цієї гори потрібно повернути праворуч малопомінтною стежкою в лісок, починається червоно-біле маркування .

Залишається пройти одну гору – Ополонок (1171м.), вершина заліснена, тому вирішуєм не підніматись, а обійти по траверсу з лівого боку, маркування веде туди ж. Через деякий час підходим до джерела. Дуже доречно, бо запаси води практично вичерпались.

Продовжуємо йти стежкою і кілометри через два спускаємось до галявини з бетонним хрестом – це і є перевал Присліп.
перевал Присліп
Тут вирішуєм заночувати. Хтось з попередніх туристів залишив заготовлені дрова і акуратне місце для стоянки. Дякуємо! Води ми набрали достатньо, тому джерел особливо не шукали.
Боржава
Готуємо вечерю, милуємось заходом сонця, тиша і спокій … тільки в кущах щось активно шуршить сухим листям. Після бігання по кущах з ліхтариками зійшлись на думці, що то нешугані людьми мишки :) Ще до нас заходили в гості дві маленькі косулі.
Боржава
Словом, місця там дикуваті, починаючи з Гимби ми не зустріли жодної людини, але це, напевно, на краще, бо і слідів цивілізації у вигляді сміття ми теж не зустріли )
тут могли бути ваші ноги :)

Вранці вирішили спускатись в село і думати як вибиратись. За розкладом остання пряма маршрутка з Міжгір’я до Львова о 14:10, планували перехопити її на трасі.
Стоянка біля перевалу Присліп
Почали спуск від хреста дорогою вліво і за якихось 5-10 хв вийшли на галявину з рівними місцями під стоянки і двома невеличкими потічками. Продовжили спуск різко вниз і невдовзі вперлись в річку, переходити її потрібно разів 5-6.
с. Тюшка
Спустились в село Тюшка. Наївно поцікавились в місцевого жителя чи буде якийсь автобус, на що почули відповідь: “Сьогодні?! Ні нічого не буде”.

До траси йшли пішки, близько 12 години вже були на зупинці. Перекусили і сіли чекати автобус, який в 12:20 відправляється з Міжгір’я. Не дочекались… Через годину сіли на маршрутку до Ужгорода, в якій і дізнались, що автобуси на Львів цією дорогою не їдуть :) а повертають на Долину. Тому, якщо надумаєте повторити наші походеньки, спускайтесь в Лозянський або Сопки вийдете якраз перед повором на Долину.

Сім годин чекати на електричку не хотілось, тому поїхали в Нижні ворота, з надією пересіти на автобус Ужгород-Луцьк. Ніхто толком не міг сказати чи такий автобус буде, бо “сьогодні ж неділя”. Десь за півгодини стирчання на трасі Чоп-Київ вдалось піймати попутку (не перевелись ще добрі люди!) і доїхати до якогось села в Львівській області, а звідти вже до Стрия і Львова. На щастя, в Львівській області водії маршруток працюють і в вихідні :)

Один коментар

  1. Nice trip – congratulations! I’ve been in Полонина Боржава too – it’s a very enjoyable subrange of the Ukrainian Carpathians :)

Залиште коментар