Південне узбережжя Криму (частина сьома)

Опубліковано 20.08.2010 у рубриці Крим, Мандри

Південне узбережжя Криму (частина сьома)

Попередня частина ТУТ

На Ай-Петрі провели майже половину дня. Спокійно поснідали, сходили поповнити запаси води, довго валялись на матраці і ближче до обіду почали спускатись в сторону Нікіти.

Льоша хотів оглянути Ботанічний сад, а ми заскучили за морем і бажали погріти боки на сонечку. Так і зробили. Людей на пляжі тьма, знайшли клаптик вільного місця і примостились під парасолькою. Море було чисте і тепле … поки не пройшов катер. Після цього бажання купатись пропало, з дна поспливала всяка жижа і люди виповзли на берег.

На Південному узбережжі Криму нам однозначно не сподобалось. Чому всі туди їдуть? Щоб лежати на шумних, переповнених пляжах і купатись в брудному морі? Це питання залишилось без відповіді, а ми поїхали подалі від ПБК.

Пообідали в Рибаківці в якомусь кафе. Такого гидкого супу я не їла ніколи… “Мівіна” на його фоні просто “пища богов”. Так-сяк перекусивши рушили дальше шукати місце ночівлі. Всі пляжі і кемпінги, які видіються з траси, нагадують мурашники.

 Південне узбережжя Криму (частина сьома)

Зробили зупинки біля храму-маяка в с.Малоріченське.

 Південне узбережжя Криму (частина сьома)

Порівняно недавно, на крутому обриві, прямо над морем, був зведений храм-маяк в честь Миколая Чудотворця, в пам’ять загиблих на водах та мандрівникам. Також там відкрили Музей катастроф на водах.

 Південне узбережжя Криму (частина сьома)

Збирались переночувати в с.Привітне. Спустились до моря і офігіли: не проштовхнутись, намети мало не в два поверхи стоять. Скупались і поїхали далі.

Минулого року ми заїжджали на високогірне озеро в с.Зеленогір’я, вирішили ночувати там і не прогадали.

 Південне узбережжя Криму (частина сьома)
Прекрасне закінчення поганенького дня. Нічне купання в прісній воді під зоряним небом і повна відсутність людей. Як на мене, ідеальне місце для відпочинку.

Далі ТУТ

Залиште коментар