Галопом по Горганах (день другий)

Опубліковано 19.06.2010 у рубриці Карпати, Мандри

Галопом по Горганах (день другий)

День другий

Зранку йшов дощ
Може після води
Вийде сонце…

а воно все не виходило і не виходило, чекали ми до останнього, до слова “сніданок” :) тут вже прийшлось діставати дощовики і виповзати з палатки.

 Галопом по Горганах (день другий)

Як тільки я приоділа бахіли, дощ закінчився. Пора вирушати в дорогу (11:00). Спуск на перевал Боревка до вказівника. Там є джерела і можна поновити запаси води.
 Галопом по Горганах (день другий)
Продовжуємо рухатись по червоному маршруту на Сивулю.
 Галопом по Горганах (день другий)
Погодка в сам раз: не жарко, не холодно, вітерець, часом накрапає дощик, який дуже доречно освіжає.
 Галопом по Горганах (день другий)
Йдем не поспішаючи, любуємся краєвидами.
 Галопом по Горганах (день другий)
Привал під горою Лопушна (1863м по картах Генштабу) в народі Велика Сивуля.
 Галопом по Горганах (день другий)
Протоптаної стежки немає, перелазим через камінчики кому як зручніше, періодично шукаючи мітки.
 Галопом по Горганах (день другий)
Дійшли до цілі! Уря!
“Сімейне” фото на горі Лопушна (1863м по картах Генштабу) в народі Велика Сивуля.
 Галопом по Горганах (день другий)
До Малої Сивулі рукою подати… пора звіритись куди ж нам спускатись.
 Галопом по Горганах (день другий)
Гора Мала Сивуля :)
 Галопом по Горганах (день другий)
Далі спуск на полонину Рущину та запізнілий обід о п’ятій вечора.
 Галопом по Горганах (день другий)
Подумалось нам, що 20 км на неділю залишати не варто, бо ж ще і до Львова вертатись треба. Вирішили пройтись трошки в сторону Осмолоди… отут і почався найцікавіший період нашої мандрівки :)

Біля джерела побачили добре протоптану стежину, яка вела в потрібну сторону… ну не промаркована, ай, може, там далі будуть мітки )))

Ні в кого не виникло бажання спуститись нижче по червоному маршруту і пошукати вказівник, а то і на краще, бо про що б я тоді писала :)

Значить пішли ми по стежині. Я сказала, що такі стежини мають одну цікаву властивість – нежданно-негаданно закінчуватись, але то не агрумент… хвилин через 20 ми все-таки усвідомили, що йдем хоч і в правильному напрямку, але явно вище потрідної дороги.

Та що вже робити – йдем. Типу, є стежка значить кудись вона має привести. Привела :) до розгалуження: вгору підеш – можливо, на хребет вийдеш; вниз … ми пішли вниз.
 Галопом по Горганах (день другий)
Смєркалось… дуже різкий спуск, ліс, відсутність стежки… все нижче і нижче через хащі. Потім усвідомлення того, що дорога з іншого боку гори і добре було б все-таки на неї вийти. Отак бочком бочком дійшли ми до лісоповалу.
 Галопом по Горганах (день другий)
Варіантів не багато, або спускатись до річки і надіятись, що там буде місце для ночівлі, або дертись через хащі та повалені дерева до позначеної на карті дороги.

Саша зголосився піти в розвідку і повернувся з радісними криками “Дорога!” :) Що не могло не радувати, бо година вже була пізня.
 Галопом по Горганах (день другий)

Заросла доріжка перейшла в трошки кращу болотисту дорогу, а потім вийшла на потрібний нам синій маршрут. Десята вечора, пора б десь і заночувати, а не стрічається жодної порядної галявини. Куди не глянь, або болото, або хащі. Віктор знайшов просто “шикарне” місце: трошки кривеньке, трошки заросле, але на фоні всього іншого… одна біда – мошка.

Присіли ми, подумали, глянули карту, до Осмолоди 6 клітиночок, глянули масштаб в 1см – 1000м. Одноголосно вирішили пройтись 6 км до кемпінгу…

Годину йдем, другу годину йдем… привал, глянули карту уважніше – в одній клітинці 2 см, тобто йти нам в 2 рази більше :( і мало того – це до села 6 клітинок, а до потрібного нам місця ще + 3 … і того разом 18км.

Але що поробиш, треба йти. Плечей я не відчувала, а ноги гуділи (певно возмущались, проклинали свою власницю) та переставлялись автоматично. Десь на рівні підсвідомості розуміла, що 18 км тому було ШИКАРНЕ місце для стоянки :)

До кемпінгу приплентались в половині 2 ночі. Встановлення палатки, чай з печивом, Марічку і Віктора ще потягнуло скупнутись, а особисто мене тягнуло спатки.

Післяслово
В неділю півдня спали, їли і відпочивали від відпочинку :)
 Галопом по Горганах (день другий)
По обіді зібрались і попрямували в сторону Львова. Ще заїхали подивитись на залишки доменної печі в Ангелові.
 Галопом по Горганах (день другий)
В Марічки нас знову загодували: перше, друге, третє, компот.. і окрема увага вареникам з полуницею! ніколи не пробувала, а виявляється це дуже смачно :) Ближче до вечора ми таки змогли докотитись до машинки та вирушити додому.

Не знаю як іншим, а мені святкування сподобались ;)

2 Коментарів

  1. Власне плутанина з клітиночками – це майже особисто моя заслуга, за що пробачте, бо всетаки намучились…
    Але вночі я ще ніколи по горах не ходив і в третій ночі в гірській річці не купався – вражень купа за що всім вдячний !!!

  2. та шо там пробачати :) весело було.
    Головне – буде що згадати!

Залиште коментар