Чудовим осіннім ранечком прийшла мені геніальна ідея… одразу після думки “надо шото дєлать” … і в 8:30 я зателефонувала Марічці зі словами “Їдем шукати скелі! Скільки тобі потрібно часу, щоб добратись до вокзалу?”

Оперативності Маруськи позаздрили б військові )) і того, в 10 ранку ми вже стовбичили на головному вокзалі, чекаючи маршрутку на Сколе. Тут фортуна нам ну ніяк посміхатись не хотіла… вибрались ми звідти аж по 11, а поки доїхали до села Нижнє Синьовидне, то було вже по обіді. Але оптимізму нам не бракувало… був ліс, була дорога, було бажання кудись йти, та і погодка з серії “годі кращого бажати”.

як дівчатка скелі шукали →

Буває отак в житті – плануєш собі одне, а потім опа … і їдеш в Карпати :) Так і цього разу збиралась в Тустань пофестивалити, а втрафила на Яворинку. Так от… почнем з початку

З Тустанню не склалося… і у четвер ввечері я, разом з розвеселою компанією, закинули тлунки в потяг Львів-Чернівці, який мав підвезти нас у Долину. Мчав він мчав… не пройшло і п’яти годин :) як ми прибули у пункт призначення. У 2:20 ночі якось не дуже хотілося кудись іти і прилягли ми собі подрімати на вокзальчику.

г.Яворинка- бункер “Роберта”- цвинтар Поля →

г. Високий Верх або Писана (1242 м)

Давно та байка була … ще на зорі мого туристично-похідного життя… і, думаю, саме з цього одноденного походику варто розпочати розділ “Мандрівки”

Нарешті викроїли клапоть часу, щоб з’їздити в гори!

Початковий план дій був досить навіть попсовим :)
Збирались приїхати в Славськ у наперед замовлену кімнату і просто відпочити собі кілька днів: погуляти, засмажити сосисочок, можливо з’їздити в Сваляву.

пам’ятка природи “Писана криниця” →