Карпати

походи по Карпатах

На пошуки зими!

Опубліковано 30.11.2011

На пошуки зими!

Минулих вихідних вдалось вибратись в гори. Маршрут обрали одноденний і раніше ходжений. Детальний опис тут Кудрявець, Лопата – одноденний похід..
Одної чіткої стежки на гору Кудрявець немає, відсутні і маркування. Місцями треба пробиратись через завали дерев. Але заблудитись важко, всі ті стежки ведуть на гору.

Їхали класично Мукачівкою в 07.01 до с. Гребенів. Хочу звернути увагу, що тепер у поїзд Львів-Мукачево посадка здійснюється тільки по квитках і відсутня зупинка у Верхньому Синьовидному.

Читати далі

Клаптик Горган

Опубліковано 14.07.2011

Клаптик Горган

На вихідних вдалося вирватись в Горгани. Якось до останнього не знали хто поїде і чи поїдем взагалі… грозова і холодна погода цього року не дуже сприяє походам. Та все ж… в гори з’їздили і хочеться поділитись враженнями і краєвидами :)

Цього разу назбиралось п’ятеро охочих сходити на Яйко Ілемське (1679,9 м.) та Горган Ілемський (1587м.) : Марічка, Женя, Саша, Віка та я. Маршрут спланували полегше. Виїхали в п’ятницю ввечері зі Львова до села Мислівка, добрались без пригод. Зупинились біля шлагбауму, щоб порозглядати табличку з маршрутами. Визначили, що потрібне нам маркування синьо-біле.

Лісники не дуже хотіли пропускати нас далі, сплітали байку про якийсь наказ по лісництву, що забороняє проїзд автомобілів.

Читати далі

Кудрявець, Лопата – одноденний похід

Опубліковано 22.06.2011

Кудрявець, Лопата – одноденний похід

Нарешті зійшлись планети, знайшовся час та прийшло натхнення і я вирішила написати про одноденний похід, який відбувся 30 квітня. Учасники походу: Оля, Леся, Віктор та я.

Маршрут: с.Гребенів – г.Куднявець (1244м.) – г.Лопата (1211м) – м.Сколе. Як на мене, ідеально підійде для початківців.

Вся інформація, яку я знайшла по цьому напрямку – це опис Юрія Сітницького “На гору Кудрявець (1244 м)“. Спробую написати трішки детальніше.

Отже, їдемо електричкою до станції Гребенів. Потім йдемо дорогою в сторону с.Тухлі. Переходимо мостом річку Опір. Йдемо до вказівника “вул.Зелена”, одразу за ним бачимо маленький місток через потічок і щит “Гребенівське лісництво” це і є потрібний поворот. Йдемо стежкою вправо і вгору.

Читати далі

Полонина Боржава – відкриття сезону

Опубліковано 17.05.2011

Полонина Боржава – відкриття сезону

Похід на Боржаву я планувала вже давненько, але погода залишала бажати кращого і вибратись з ночівкою вдалось лише 14-15 травня. Підбились на таке аж раптом я і Віктор.

Придумали сходити не стандартним маршрутом з Воловця до Шипоту, а менш звіданим і популярним: с.Подобовець – водоспад Шипіт – г.Гимба (1496м.) – г.Жид Магура (Магура-Жиде 1517м.) – г.Граб (1378м.) – г.Кичера Кругла (1240м.) – г.Кругла (1208м.) – г.Ополонок (1171м.) – пер.Присліп – с.Тюшка.

Коли планувала поїздку зіткнулась з відсутністю матеріалів по цьому нарямку, тому буду намагатись писати максимально детально, можливо хтось захоче повторити цей похід.

Читати далі

Болдерфест в Ямельниці

Опубліковано 31.10.2010

Болдерфест в Ямельниці

30-31 жовтня поблизу с.Ямельниця відбувся болдерфест. Я людина дуже далека від болдерінгу та скелелазання і потрапила туди абсолютно випадково. Точніше Марічка збиралась їхати і обмовилась “Їдем з нами”, а мене ж довго просити не треба. Та і цікаво було подивитись що ж воно таке :)

“Болдерінг – це лазання по скелях висотою від 1 до 7-8 метрів. При цьому лазання стає дуже складним і перетворюється швидше на пошук технічних виходів. При заняттях болдерінгом не використовується страхувальна мотузка, все, що потрібно – це скельні туфлі і магнезія (навіть якщо руки у вас не пітніють), іноді може стати в нагоді каніфоль для просушування вологого рельєфу. Болдерінг дає скелелазам відчуття свободи, яке недоступне при лазанні по довгих маршрутах через необхідність користування мотузком, страхувальною системою і карабінами.

Читати далі

…там за туманами

Опубліковано 13.09.2010

…там за туманами

Все починалось як завжди. Йти? Не йти? Ай, дощі обіцяють. Холодно. Не охота мокнути. То може не підем? Цього тижня не підем…

А в середу пише Марічка і каже “Давай в не матрасний похід на Боржаву, такий щоб пройтись!”

І мені одразу дуже хочеться. І синоптики часто брешуть. І не так вже й холодно, тільки початок осені. І скільки там того дощу, не з цукру не розтанем. Звичайно підем. Коли ж як не зараз?

Назбиралось нас четверо: дві юних леді, тобто я з Марічкою та два мужніх легені – Володя і Віктор. Часу на збори залишилось не багато, адже в п’ятницю ввечері планували вирушати в подорож. В четвер склали меню, сходили на закупи і спакували рюкзаки. Всі були в повній похідній готовності.

Читати далі