Хом’як та Синяк
Відкривати туристичний сезон на травневі свята вже стало доброю традицією. От і цього року вісім туристів, бажаючі провести вихідні в Карпатах, організувались якось самі собою. Залишилось тільки визначити куди ж піти, куди ж податись… На спільних зборах вирішено було сходити в Горгани на гори Хом’як (1542 м) та Синяк (1665 м).
Зі Львова виїхали на двох авто о 7 годині ранку і десь по 11 вже під’їжджали до села Татарів. Я вже навіть почала радіти, що ми так швидко і гарно приїхали, як сталась халепка – поламалась одна машинка. Прийшлось шукати майстра, залишати машину на ремонт, діставатись до початку маршруту на одному авто, потім чекати поки закінчиться гроза. Словом, підйом ми почали у другій годині дня.
Читати даліПершотравнева Боржава
Цьогорічний травень порадував нас сонячною погодою та великою кількістю вихідних. Всі планети зійшлися і ми зібрались в похід по Боржаві. Цього разу вибрали один з найбільш популярних маршрутів: село Воловець – гора Плай (траверс) – гора Великий Верх (1598 м) – гора Гемба (траверс) – водоспад Шипіт.
Традиційно до Воловця добрались електричкою Львів-Мукачево. Вийшли на вокзалі, домовились з таксистом, щоб завбрав нас на наступний день в селі Побобовець біля водоспаду, закинули рюкзачки на плечі і потопали.
Читати даліОсінній Хом’ячок
Переглянула я кілька останніх записів і помітила, що туристичний блог почав перетворюватись у кулінарно-рукодільний :) Треба це негайно виправляти і бажано не зміною назви на “Готуймо та вишиваймо разом!”.
Тож, розкажу про один чудесний осінній походець.
Діло було в кінці жовтня, погоду обіцяли сонячну і теплу, і вирішили ми з’їздити в краї Яремчанські дні так на три. Завчасно домовились про кімнату в садибі у селі Микуличин. І з раннього ранечку вирушили в мандри.
Читати даліМайже Зелемін
Добре бути безробітним :) можна серед буднього дня сходити в гори і не потрібно чекати коли співпаде маса факторів: погода, вихідні, компанія, бажання. Захотілося нам з Марічкою в гори і пішли… пішли на гору Зелемін (1177м), принаймі намагалися туди дійти)))
Маркований маршрут зі Сколе якби є і починається він в урочищі “Павлів потік”, тільки от далеко по тих мітках не зайти. Перед першим же підйомом вони успішно закінчуються. Далі треба дертись навпростець через хащі, в кращому випадку можна натрапити на стежки грибників.
Читати даліНе популярні стежки Боржави
Набір стандарт: Воловець-Великий Верх-Шипіт … ходили, бачили, сьомий раз стоптувати черевики по тих самих шляхах натхнення не було. А от ідея пройтись по непопулярній ділянці Боржави була давно і нарешті прийшов час втілювати її в життя.
На День Конституції держава порадувала нас аж чотирма днями вихідних. Гріх було б не витратити їх на якийсь в міру активний походець.
Не буду втомлювати вас і довго описувати як ми вирішували хто, куди, коли і з ким піде, і хто що має брати. Закінчилось все тим, що в п’ятницю вранці в Воловці шестеро бувалих (і не дуже) туристів запакували рюкзачки в таксі-мікроавтобус і за 25 грн. під’їхали до Міжгір’я.
Читати даліПікуй – відкриття сезону
Давненько я нічого тут не писала. А все тому, що я не великий любитель зимових походів, а про короткі вилазки на природу, поїздки на лижі, ночівлі в будиночках … якось і нема чого розказати.
Та що я виправдовуюсь :) ЛІНЬ – головний ворог цього блогу … ото й вся правда.
Але тепер я думаю, що виправлюсь, візьму себе в руки і буду строчити хоча б раз в тиждень по якійсь цікавій заміточці. Ну, мріяти ніхто не забороняв, а от обіцяти нічого не буду )))
Так от – Пікуй. Цьогорічний травень порадував теплою погоду і великою кількістю вихідних днів, гріх було не сходити в гори. Та і п’ятки вже чесались не на жарт. Тільки от бажаючих розділити зі мною радість підйому на цю чудесну гірку знайшлось не багато, власне тільки Віктор. Після вмовлянь та обіцянок легкого матрасного походу, шашликів і глінтвейну нас підтримали ще Володя і мій брат Алік (для нього це був перший похід в “високі гори”).
Читати далі
КОМЕНТАРІ