Попередня частина ТУТ

Проснулись на пляжі в Любимівці. Поснідали, покупались, поки зібрали речі заодно і позагаряли.

Цей день планувався екскурсійним. Поїхали для початку в Балаклаву. Минулого року були – сподобалось. Але цього на нас чекав сюрприз: прохід до фортеці Чембало перегороджений і стоїть будка з надписом “КАСА”, щоб вилізти на гірку з гарними краєвидами 20грн., а минулого року піднятись можна було безкоштовно.

Одноголосно вирішили, що то обдираловка і пішли шукати обхідних шляхів. Повернувшись по набережній метрів 200, повернули на паралельну вулицю Історичну, а там аж 2 безкоштовні шляхи до фортеці.
Обведений червоним вказівник з надписом “НА БАШНИ”. Стрілками показані два варіанти підйому. На ліво – пологіший і довший, на право – стрімкіший і коротший.

“Чембало — генуезька (пізніше — турецька під іменем Балаклава) фортеця в Криму, пам’ятник архітектури, зараз знаходиться на території міста Балаклави, яке в даний час передмістя Севастополя) Ансамбль фортечних споруд розташованих на вершині та схилах гори Фортечної (колишн. Кастрон). Нині напівзруйнована та служить головною визначною пам’яткою міста.”

“Балаклавськая бухта – одна з найзручніших бухт на Чорному морі для швартовки кораблів, база підводних човнів, вона вузька (200-400 м) і глибока (до 17 м), в ній не буває штормів. При вході в бухту скелястий берег робить декілька поворотів, тому з боку відкритого моря гавань взагалі не видно.”

Після відвідин фотеці і прогулянки по набережній поїхали на мис Херсонес. Чогось нам подумалось, що саме там має бути музей :)

Скупнулись, погуглили де ж той музей і повернулись на правильну дорогу.

“Херсонес Таврійський – старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя). Був заснований 422—421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклії як грецьке місто на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму.”

Вхід 20 грн. Але тут ми вже часу на пошуки обхідних шляхів не шукали, дуже хотілося їсти, тому огляд міста був швидкий.

Далі довгожданний обід. Добре що піцерія була поблизу. На тих радощах замовили велику піцу, а вона виявилась дуже великою, а точніше півметровою. Так ми її і не подужали. Прийшлось половину забрати з собою.

І на завершення екскурсійного дня прогулянка по Севастополю.

На ночівлю влаштувались в родичів Володі. Нарешті добрались до гарячого душу і м’якого ліжечка :)

Даті ТУТ